Бітумна черепиця
Провідні європейські виробники:
Бітумна або гнучка черепиця, м’яка покрівля — матеріал на бітумній основі, який застосовується для покриття дахів. Одним з головних переваг бітумної черепиці є гнучкість. Ця властивість бітумної черепиці дозволяє зводити покрівлі різного рівня складності, втілюючи найбільш сміливі та неординарні архітектурні рішення, не витрачаючи при цьому багато коштів та зусиль.
Покрівельний матеріал на основі скловолокна, модифікованого бітуму і кам’яного посипання (грануляту). Бітумна черепиця належить до класу матеріалів, об’єднаних поняттям «м’яка покрівля».
Ці матеріали мають практично нульове водопоглинання, що виключає корозію та гниття. Основною перевагою бітумної черепиці є те, що її можна застосовувати для покрівель будь-якої складності, форми та конфігурації. Так як бітумна черепиця є штучним матеріалом, їй не потрібна еластичність в такій мірі, як рулонним матеріалам. Деформація матеріалу (при старінні) обмежуються в кожній окремій плитці, що виключає порушення цілісності всього покриття
Структура бітумної черепиці
Склополотно
Склополотно – це полотно, виготовлене із спеціальних скляних ниток шляхом звалювання з метою досягнення більш високої щільності полотна. Склополотно не відрізняється високою міцністю на розрив, але в той же час не втрачає свою еластичність і легкість. Матеріал широко використовується в будівництві і виробництві будівельних матеріалів.
Бітум
В якості основного матеріалу для бітумної черепиці застосовується природний бітум, збагачений киснем.
Багато виробників мають в своїй продуктовій лінійці бітумну черепицю на основі СБС-модифікованого бітуму. Цей вид модифікованого бітуму, заснований на полімерній добавці (штучного каучуку). Добавка дозволяє бітумній черепиці підвищити морозостійкість та еластичність.
Кам’яна посипка (гранулят)
В якості грануляту виробники бітумної черепиці зазвичай використовують природний сланець і базальт різних фракцій для підвищення терміну служби готової черепиці. В цілому присипка виконує багатофункціональну роль та забезпечує:
- Захист бітумної основи від ультрафіолетових променів і розплавлення під сонячними променями.
- Захист покрівлі від механічного впливу опадів (град, сніг) і зовнішнього середовища (гілки дерев, тварини, і ін.).
- Міцність матеріалу.
- Естетичну привабливість за рахунок багатої кольорової палітри.
Історія бітумної черепиці
Американська індустрія композитних покрівельних матеріалів з’явилася між 1840 і 1880 роках. Це були просочені бітумом полотна, які дуже віддалено нагадували сучасний рулонний рубероїд. Перехід від рулонної покрівлі до нарізної черепиці почався з 1903р хоча прототип гнучкої черепиці у вигляді просоченого з двох сторін бітумом картону з’явився ще в 1893р. Минуло 10 років, поки американець Генрі М. Рейнольдс з компанії «Гранд Рапідз», вперше спробував нарізати рулонний матеріал на окремі рівні шматки (гонт). Перші форми нарізки обмежилися прямокутною і шестигранною формами.
Цікавим фактом є, що «черепицею» бітумні елементи назвали в Європі. У США і Канаді листи прийнято називати гонтом або шинглом.
Американські виробники використовували два види основи у виробництві бітумної черепиці: картон (organic shingles) і скловолокно (fiber glass shingles) з 1960-х рр. Трипелюсткова модель м’якої черепиці швидко завоювала популярність у американських домовласників і вже до середини XX століття бітумною черепицею було покрито більше 45% приватних будинків.
